26.11.2011 біля м.Арсенальна відбулась скорботна хода в пам'ять про загиблих в роки голодомору дітей, чисельність котрих сягає фактично половини всі жертв геноциду.
За різними даними в 1932-1933 роках загинуло 3-4, 6-9, 9-15 млн. українців. Звісно важко визначити точну чисельність, адже хто буде рахувати скідбки людей він вбив, якщо їх кількість вираховується мільйонами, це вже й не так важливо. Важливо щоб сучасні українці розуміли весть той жах з яким тепер асоціюється остання субота листопада. Потрібно розуміти що це було цілеспрямоване винищення українців, безжальне, тваринне.
Всі небайдужі зібралися в цей день біля музею голодомору. Вранці меморіал відвідали чотири президенти України(вперше в історії), прем'єр та мер Києва.
Десь о 13-ій годині від метро Арсенальна до меморіалу вирушила хода з політичною символікою.
О 14-тій же відбулася скорботна хода в пам’ять про загиблих дітей, в колоні зібралося декілька сотень людей, котрі з державними стягами з чорними стрічками, свічками та чорними стрічками пройшлм до меморіалу. Ході заважали припарковані на тротуарі автомобілі, викликаючи "розсип колони". Напроти Crystal Hall колона під опікою міліції вийшла на проїжджу частину і пройшла нею близько ста метрів, утворивши в одному напрямку великий затор. Не зважаючи на це жоден з водіїв не намагався прискорити колону, не прозвучало жодного гудка з автомобілів котрі чітко бачили причину зупинки. Все-таки свідомість і толерантність присутня, приємно.
Біля меморіалу хода приєдналася до інших. Всього зібралося близько 5-ти тисяч людей, на момент відправи представниками різних церков та конфесій політична символіка вже була згорнута і залишились лише державні стяги з чорними стрічками.
